Морозець ковтнув тумани,
Відв'язав сріблясті сани,
Посадив у сани вітер
І помчав гуляти світом.

В морозенка погляд крука,
В морозенка вправні руки,
Срібний слід малюють кроки,
Розмах, он, який широкий!

Морозенко самотужки
Випив геть усі калюжки,
Заховав ставок і річку,
Вкрив зірками темну нічку.

Він пошив на всі сніжинки
Шестикутні пелеринки
Й сукні зоряного неба,
Ось у кого вчитись треба!..