Вистава закінчилась, додому всі пішли,
А мене залишили у темряві, в тиші...
Не знають дивні люди, що лялька я жива,
І що мені не треба керуюча рука.

Приспів:
Я нитки обірву, не бійтесь, не впаду,
Бо кожну ніч сама виставу граю я!
Співаю, що хочу, танцюю досхочу,
Від куди знати вам, що лялька я жива!

Сама ввімкну я світло і друзів позову,
Докучливі вказівки забути я хочу.
Давно мені набридло казать чужі слова,
Невже не зрозуміло, що лялька я жива!

Приспів.

Та вже проснулись птахи і сонце вже встає,
Вже час мені до шафи, життя моє таке.
Та знов погасять світло, вистава відшумить,
Я знов живою стану, нехай хоча б на мить!..

Приспів.