Серед лісу у хатині мешкали два побратими:
Ток, тоток, тоток, тоток, Півник-братик і Коток.
Ішов Котик в ліс по хмиз, казав: Півнику, дивись,
Будь у хаті, ток, тоток, і замкнися на замок,
Бо голодна і зубаста Лиска може тебе вкрасти,
Ток, тоток, тоток, тоток, і покласти в козубок.
Щойно котик за поріг, а у двір Лисичка шмиг.
Ток, тоток, тоток, тоток, лине двором голосок:
Виглянь, Півнику, в вікно, маю золоте зерно,
Ток, тоток, тоток, тоток, повний зерен колосок.

Вийшов Півник, чап-чалап, а Лисичка його хап,
Ток, тоток, тоток, тоток, і поклала в козубок.
Плаче Півник в козубку: Рятуй мене, Котику!
Ток, тоток, тоток, тоток, я потрапив в козубок!
Ох, і квапиться Лисичка мостиком та через річку,
Ток, тоток, тоток, тоток, годувати діточок.
Раді-раді лисенята – принесла вечерю мати,
Ток, тоток, тоток, тоток – з Півнем повний козубок.

Кіт подався рятувати: край Лисиччиної хати,
Ток, тоток, тоток, тоток, сів тихенько на пеньок,
Взяв бандуру і заграв, гарну пісню заспівав,
Ток, тоток, тоток, тоток, про лісок і про дубок.
А цікаві лисенята повиходили із хати,
Ток, тоток, тоток, тоток, і потрапили в мішок.
Каже Котик до Лисички: Півника віддай, сестричко!
Ток, тоток, тоток, тоток, я ж віддам тобі мішок.

Засоромилась пухнаста: Вибач, більш не буду красти,
Ток, тоток, тоток, тоток, ані півнів, ні качок,
Ні курчаток, ні курей, ні гусяток, ні гусей,
Ток, тоток, тоток, тоток, ані жодних пташечок!

Серед лісу є хатина, в ній живуть два побратими –
Ток, тоток, тоток, тоток, Півник-братик і Коток.