Село, моє рідне село,
із далеких доріг нам прийшло.
А хто нині у нашім селі? -
Люди добрі і нам дорогі.
Це село мені любе завжди -
Яблуневі сади і ліси.
Як прийду я, до хати зайду -
про село гарну пісню складу.

Приспів
Нашим людям у мирному домі
Подай Господи щедрої долі.
Дай нам жити за тисячу літ.
Возвелич український наш рід!

Село, моє рідне село,
ти Сокільники назву взяло.
Назва та ще із тисячних літ
Возвеличує красний наш рід.
Ми у батьківській хаті жили,
ми у мами, як маки цвіли,
та пішли у незвіданий світ
вже давненько за китицю літ.

Ми село шанували завжди:
наші предки тут, наші діди
засівали городи й поля,
Українська це наша земля!
Знову я на порозі спинюсь,
моїй матері низько вклонюсь
за черешню он ту край села,
до якої малою вела.

Село, моє рідне село,
ти з буремних доріг нам прийшло.
я із вирію твоя лелека
прилетіла весною з далека.
Знов веселки горять в небесах
і волошки цвітуть у полях.
як побачу я рідне село,
мені юність поверне воно.