(слова Т. Г. Шевченка)
вступ Gm G Gm Cm Gm G Gm

НаCщо мені чорнGі брови,
НаCщо карі очі,G 
GНащо літаC молодCmії,
GВеселі, дівоGmчі?
GmНащо літGа молоGmдії,  Cm  
GmВеселі,G дівочіGm? 

ЛітCа мої молодGії
МаGрно пропадаGmють,
ОчCmі плачуть, чоGmрні брови
ОдG вітру линяюGmть.
ОчCmі плачуть, чоGmрні брови
ОдG вітру линяюGmть.



Серце в'яне, нудить світом,
Як пташка без волі...
Нащо мені краса моя,
коли нема долі?
Нащо мені краса моя,
коли нема долі?

Тяжко мені сиротою
На сім світі жити;
Свої люди – як чужії,
Ні з ким говорити.
Свої люди – як чужії,
Ні з ким говорити.




Плач же, серце, плачте, очі,
Поки не заснули,
Голосніше, жалібніше,
Щоб вітри почули,
Голосніше, жалібніше,
Щоб вітри почули!