Ой, чиє ж то жито Народні пісні

Надіслав виправлення
Пані Світланка
Пані Світланка
1 рік тому
Другий виконавець: Пісні з слобожанщини
Інструмент: Тільки текст
Ой, чиє ж то жито, чиї ж то покоси (2р.) Чия ж то дівчина розпустила коси? Коси розпустила, заміж не ходила, (2р.) Козак має жінку, його й полюбила. Козак має жінку, щей діточок троє, (2р.) А моє серденько крається на двоє. Крається на двоє, на дві половини, (2р.) Одна - для козака, друга - для дівчини
Варіант 1 Ой, чиє ж то жито, чиї ж то покоси (2р.) Чия ж то дівчина розпустила коси? Коси розпустила, заміж не ходила, (2р.) Козак має жінку, його й полюбила. Козак має жінку, щей діточок троє, (2р.) А моє серденько крається на двоє. Крається на двоє, на дві половини, (2р.) Одна - для козака, друга - для дівчини Варіант 2 Ой чиє ж то жито, чиї ж то покоси? Ой чиє ж то жито, чиї ж то покоси? Ой чия ж то дівка розплітає коси? Коси розпустила, ни з ким не ходила. Коси розпустила, ни з ким не ходила, Молодого парня сама полюбила. Провожала мати сина у солдати. Провожала мати сина у солдати, Молоду невістку – в поле жито жати. Жала вона й жала, жала-вижинала. Жала вона й жала, жала-вижинала, Пока за сход сонця тополиной стала. Прийшов син до хати: – Здрастуй, рідна мати. Прийшов син до хати: – Здрастуй, рідна мати. Шо ж то й за тополя стоїть серед поля? – Не питай ти, синку, про тою причину. – Не питай ти, синку, про тою причину, Бери в руки топор – рубай тополину. Первий раз ударив – вона й похилилась. Первий раз ударив – вона й похилилась, Другий раз ударив – вона попросилась. – Не рубай, козаче, я ж твоя дружина. Не рубай, козаче, я ж твоя дружина, А вверху у листях спить твоя дитина. Бросав козак топор, обняв тополину. Бросав козак топор, обняв тополину, Обняв тополину, цилував дитину. – Мати ж моя, мати, шо ж ти наробила? Мати ж моя, мати, шо ж ти наробила? Ти ж мене з сім’єю навік розлучила.


                      
Варіант 1

Ой, чиє ж то жито, чиї ж то покоси (2р.)
Чия ж то дівчина розпустила коси?

Коси розпустила, заміж не ходила, (2р.)
Козак має жінку, його й полюбила.

Козак має жінку, щей діточок троє, (2р.)
А моє серденько крається на двоє.

Крається на двоє, на дві половини, (2р.)
Одна - для козака, друга - для дівчини





Варіант 2

Ой чиє ж то жито, чиї ж то покоси?
Ой чиє ж то жито, чиї ж то покоси?
Ой чия ж то дівка розплітає коси?

Коси розпустила, ни з ким не ходила.
Коси розпустила, ни з ким не ходила,
Молодого парня сама полюбила.

Провожала мати сина у солдати.
Провожала мати сина у солдати,
Молоду невістку – в поле жито жати.

Жала вона й жала, жала-вижинала.
Жала вона й жала, жала-вижинала,
Пока за сход сонця тополиной стала.

Прийшов син до хати: – Здрастуй, рідна мати.
Прийшов син до хати: – Здрастуй, рідна мати.
Шо ж то й за тополя стоїть серед поля?

– Не питай ти, синку, про тою причину.
– Не питай ти, синку, про тою причину,
Бери в руки топор – рубай тополину.

Первий раз ударив – вона й похилилась.
Первий раз ударив – вона й похилилась,
Другий раз ударив – вона попросилась.

– Не рубай, козаче, я ж твоя дружина.
Не рубай, козаче, я ж твоя дружина,
А вверху у листях спить твоя дитина.

Бросав козак топор, обняв тополину.
Бросав козак топор, обняв тополину,
Обняв тополину, цилував дитину.

– Мати ж моя, мати, шо ж ти наробила?
Мати ж моя, мати, шо ж ти наробила?
Ти ж мене з сім’єю навік розлучила.

Ой, чиє ж то жито, чиї ж то покоси (2р.)
Чия ж то дівчина розпустила коси?

Коси розпустила, заміж не ходила, (2р.)
Козак має жінку, його й полюбила.

Козак має жінку, щей діточок троє, (2р.)
А моє серденько крається на двоє.

Крається на двоє, на дві половини, (2р.)
Одна - для козака, друга - для дівчини

Виправлення +1 -0

Статус: На розгляді
Цінність: 2 бали до карми
5

Голоси та коментарі

anonim

Історія

Пані Світланка
Виправлення 1 рік тому