А до мене хлопці ходять
Табуном-юрбою,
Та додому повертають
Часто із журбою,
Бо одного лиш кохаю,
Любого хлопчину,
А всіх інших пригощаю
Гарбузом з-під тину.

Приспів:
Ой, стелися попід тином,
Барвінку хрещатий,
Щоб не заросла стежина
До моєї хати,
Щоб всміхались хлопцям дзвінко,
Навіть у журбі,
Мого ніжного барвінку
Очі голубі.

Не питайте мене, люди,
Не скажу ніколи,
Чом до мене хлопці липнуть,
Як до меду бджоли.
Лиш миленькому зізнаюсь,
Як його кохаю,
А всім іншим, прехорошим,
Тільки поморгаю.

Приспів.