Та болять ручки, та болять ніжки.
Гей, та пшениченьку жнучи.

Та й уже ж мені та й надокучило,
Гей, та миленького ждучи.

Та й нема мого миленького,
Гей, та нема мого Йвана.

Та й уже ж моя постіль біла,
Гей, та й пилочком припала.

Ой, зза гори, та й ізза кручі,
Гей, та й риплять вози, йдучи.

А вози риплять, а ярма бряжчать,
Гей, а воли ремигають.

А попереду йде та й чумаченько,
Гей, на сопілочку грає.

Та нехай грає, та виграває,
Гей, він пригодоньку має.

Ой, стала ж йому та й пригодонька,
Гей, на поморському полі.

Перевернули та й сірі воли,
Гей, три паровиці соли.

Ой, прийшла к йому та й дівчинонька,
Гей, та й соли купувати.

Ой, вона ж солі та не купила,
Гей, а жалю наробила.

"Ой, чого ж в тебе, та й чумаченьку,
Гей, та й сорочка не біла?"

"Ой, чого ж вона та буде біла,
Гей, як вже ж третя неділя?"

"Ой, годі ж тобі, та й чумаченьку,
Гей, та й під возом лежати.

Та бери косу, та іди в росу,
Гей, та й травиці рубати!"

"Ой, бодай же ти, та й дівчинонько,
Гей, а цього не діждала.

Щоб моя ручка та й смоляная,
Гей, та й пшениченьку жала!"