Капо на 3 лад
GmЧервоніло небо і здригалася земля,
МFи ховалися від обстрілів в холодних укриттях,
CmПили воду з батарей і боролись за життя,
GmПеретворилися на мiннi нашi золоті поля.

Рiдна хата пахне гаром від градiв та смерчiв.
Снилось як обрали мене гетьманом на Січі...
Вибухами вікна усі вибило уночі.
От би зараз паску бабусину із печі...

Де би не був, не забуду дім.
Коли вiйна закінчиться і вщухне дим,
Я з закритими очима знайду де мiй двiр,
Бо де би не був, не забуду дім.

Де би не був, не забуду дiм.
Коли вiйна закінчиться і вщухне дим,
Ми поїдемо з родиною на море у Крим,
Бо де би не був, не забуду дiм.

Скрипнули дверi — тато вдома:
«Збирайтесь» – одне омріяне слово.
Вмить завели ми мотор —
Дали зелений нам коридор.
Не вірив нiхто!...

А ви знали, що немає сильнішого страху,
За страх від пролітаючого звуку літаку?
Але поки ми їхали, бомби менше падали,
Мама каже, що то небо нам закрили янголи.
І уявляєте, я, подивившись у віконце,
Вперше за цей час побачив в небі сонце.
Ні, я не плачу, я не плачу, мама,
Це просто Азовсталь в око попала...

I мені наснився сон,
Як звільнили ми Херсон.
I я наче Робінзон,
Крізь перешкоди всі пройду,
Але додому шлях знайду.

Де би не був, не забуду дiм.
Коли ми переможемо і вщухне дим,
Я з закритими очима знайду де мій двір,
Бо де би не був, не забуду дім.

Де би не був, не забуду дiм.
І хоч зараз він страждає від ракет і мін,
Згинуть наші воріженьки і воскресне знову він.
Мы повернемо тебе, наш рідний дім!