Їхав козак з гори та в байрак
До коника прихилився.
Гей! А за ним, за ним його матінка: |
Ой, синку, вернися! | (2)

Ой, не вернуся, не оглянуся
Та й поїду на Вкраїну!
Гей! Кінь мій вороний? |
Сам я молодий, ой, не загину! | (2)

Ой, неси ж мене, коню вороний,
Та й під гору Чигиринську!
Гей! Знадобилися ми козацькому, |
Ой, славному війську! | (2)