Було колись в Україні ревіли гармати
Було колись Запорожці вміли панувати | (2)
Панували добували і Славу і Волю
Минулося осталися Могили на полі | (2)

Високії ті Могили де лягло спочити
Козацькеє біле тіло в китайку повите | (2)
Високії ті могили чорніють як Гори
Та про волю нишком в полі з Вітрами говорять | (2)

Свідок слави Дідівщини з Вітром розмовляє
А внук косу несе в росу за ними співає | (2)

Було колись в Україні лихо танцювало
Журба в шинку мед-горілку поставцем кружала | (2)
Було колись добре жити на тій Україні
А згадаймо може серце хоч трохи спочине | (2)

Чорна Хмара з-за Лиману небо сонце криє
Синє Море звірюкою то стогне то виє | (2)
Дніпра гирло затопило "А нуте Хлоп'ята
На байдаки ! Море грає ходім погуляти!" | (2)

Висипали Запорожці лиман човни вкрили
"Грай же море!" заспівали запінились хвилі | (2)
Кругом хвилі як ті гори ні землі ні неба
Серце мліє а Козакам того тілько й треба | (2)

Пливуть собі та співають рибалка літає
А попереду Отаман веде куди знає | (2)
Походжає вздовж байдака гасне люлька в роті
Поглядає сюди-туди де-де буть роботі | (2)

Закрутивши чорні уси за ухо чуприну
Підняв шапку човни стали "Нехай ворог гине! | (2)
Не в Синопу Отамани Панове-Молодці
А у Царград до Султана поїдемо в гості!"" | (2)

"Добре Батьку Отамане!" кругом заревіло
"Спасибі вам!" надів шапку знову запінило | (2)
Синє Море вздовж байдака знову походжає
Та на хвилю Пан-Отаман мовчки поглядає | (2)