Йшла дівчина чорноброва,
Від криниченьки,
А на зустріч козаченько
- "Дай водиченьки!"

Зупинилась ясноока, |
Не спіткнулася, |
Два відерця, золотії, |
Похитнулися. | (2)

Два відерця, золотії, | (2)
Похитнулися. | (2)
А уста її вишневі,
Усміхнулися.

Пий, козаче, пий, соколе,
Ще краплиноньку!
Бережи, як рідну неньку,
Україноньку!

Хто не зрадив -
Того люди - не цураються!
Той з доріг,
Завжди додому повертається!

Хай тебе вітає рано |
Вся родинонька, |
Не забудь же, |
Де б не був ти, |
Україноньку! | (2)

Не забудь же!
Де б не був ти,
Україноньку!