Тихо в Аравії росами ранніми
Там простягається путь.
Яків з родиною степом, пустинею |
На батьківщину ідуть. | (2)

Тихо в Аравії росами ранніми
Тільки що сонце зійшло.
Здалека воїни страшно озброєні – |
Військо Ісава ішло. | (2)

Двадцять років пройшло, миру як не було...
Брат був неначе той звір.
З братом зближається, знищить збирається, |
Якова цілий табір... | (2)

Яків в минулу ніч із Богом мав зустріч,
Серцем своїм сокрушивсь
Тяжко зітхаючи, Бога благаючи... |
Бог його благословив. | (2)

Тихо в Аравії росами ранніми
Поперед війська Ісав.
Яків, кульгаючи, брата стрічаючи |
Сім раз на землю упав. | (2)

Браття стрічаються, раптом щось сталося.
Перемінився Ісав.
Меч свій відкинувши, до брата кинувся, |
Ніжно його обіймав. | (2)

Плакали воїни, військо озброєне,
Плакали діти й жінки.
Браття мирилися й перемінилися |
Їхні серця і думки. | (2)

Тихо в Аравії росами ранніми
Там простягається путь.
Яків з родиною степом, пустинею |
До Ханаану ідуть... | (2)