Як закохаєшся
Від себе ти не сховаєшся
Немає значення чи віриш ти у це
Буденна містика
З’явилась флористика
І ти все згадуєш її лице
І ти вже десь про це читав
І на картинах відзначав
І на концертах відчував
Але так не тремтів, дурниць не робив
І думкою постійно не хворів
Так, випадковості не підвласні свідомості
Це некеровані задоволення
Не зупиняєшся
Авжеж посміхаєшся
Перегортаються всі уявлення
Залізна впевненість
Що все й далі буде так
Не має жодних негативних ознак
Але щось зміниться, щось переміниться
Щось інше бачитимеш в своїх снах