Чорний мегаполіс – утопія в горах
Як комахи люди-квіти
Всім поїсти, поспати
Верблюди на пачках, рекламні буклети
Бриті люди в мерседесах и шансону куплети
Заморожені думки
Тут так мало любові
Відійшли в минуле добрі справедливі герої
Вранішні газети як пожовкле листя
І тільки моє его, як завжди на місті

Приспів:
Холодні краплини рубають легені і вниз
Скоро ти побачиш долі жартівливий каприз
Нікуди не дітись від зграї розбещених дум
Дайте хоч в останній раз розігнати цей сум

Завтра буде знову день, знову вечір
Знову ніч, знову голі ноги, плечі
Зім’яті простирадла, попіл в попільниці
На клаптику паперу знов якісь дурниці
Джойстик в руці, запорошеним оком
Ти продовжуєш шукати "блондинку за рогом"
Купуються квіти – і під тії самі ноги
Слава богу моє его як завжди на приколі

Приспів

Третя світова – суцільне зубожіння
Новий Ікар дола земне тяжіння
Гангстери у фільмах продовжують стріляти
Набагато раніше сивіє чиясь мати
Хто той Ленін нові діти навіть гадки не мають
З головою їм малюнків на стінах вистачає
Ірреальні сни своєї сили набувають
І тільки моє его нікуди не зникає

Приспів

Ти ідеш по проспекту – смак в ході і в одежі
Ти навчалася в крутому закордонному коледжі
Чоловік тобі потрібен як великий гаманець
Одночасно ти мисливець, покупець і продавець
Це ж не важко – вище юбку, круглі очі, посміхнулась
І яка вже там за віком – голова навік схитнулась
Але ми уже не будемо з тобою разом
Моє его ненавидить все фальшиво-прекрасне

Приспів