Козак від'їзджає, а дівчина плаче:
"Куди їдеш, козаче?
Козаче, соболю, візьми мене із собою |
Буду вкупі з тобою." | (2)

"Дівчинонько мила, узяти не сила,
Бо я їду далеко."
"Тебе я покину а сам я полину |
На козачу країну." | (2)

"Козаче, козаче, ти ж бачиш, я плачу
Що тебе не побачу.
Козаче, соболю, візьми мене із собою |
Хочу вкупці з тобою." | (2)

"Дівчинонько мила, що ж будеш робила
На Вкраїні далекій?"
"Буду хустя прати, зеленого жита жати |
На Вкраїні далекій." | (2)

"Дівчинонько віста, що ж ми будем їсти
На Вкраїні далекій?"
"Сухарі з водою, аби серце із тобою |
На Вкраїні далекій." | (2)

"Дівчинонько мати, де ж ми будем спати
На Вкраїні далекій?"
"В степу під вербою, аби серце із тобою |
На Вкраїні далекій." | (2)

"Дівчинонько мати, що ж ти будеш слати
На Вкраїні далекій?"
"Білеє реберце під козацькеє серце |
На Вкраїні далекій." | (2)