В місяці іюлі
Випала пороша,
Тим дід бабу полюбив, |
Що баба хороша. | (2)

Нема очей, нема зубів,
Ще й руки одної,
Він до неї припадає, |
Мов до молодої. | (2)

Посадив її на лавці,
Став пильно дивиться,
Роздивився... Бабусенька |
Й чорту не годиться! | (2)

І сліпая, і кривая,
Ще й до того злая:
І сопоче, і буркоче, |
Та все діда лає. | (2)

Ой, повів дід бабусеньку
Із саду до броду,
Роздивився, що погана, |
Та й кинув у воду. | (2)

Що дід києм пирне,
Баба з води вирне.
Доти баба булькотіла, |
Плоки на дно сіла. | (2)

Ой, пішов же дід по мосту
Та й в долоні ріже.
Оглянувся він назад - |
Баба з води лізе. | (2)

Ох, ти ж моя бабусенька,
Ох, ти ж моя мати,
Бери діда за бороду |
Та й ходім до хати! | (2)