Сиділи ми над тихою рікою,
А погляди летіли в далину,
З тобою, мила, ми удвох з тобою, |
Плекаємо в серцях любов одну! | (2)

Кохання то безсмертний ніжний трепет,
Жагуча вічність втілена у мить.
Не можу, мила, жити я без тебе, |
І ти без мене теж не можеш жить!.. | (2)

Кохання наше гідне сонця й неба,
Його у ніжну пісню переллю.
Нехай співають люди поміж себе: |
Люблю тебе! Люблю тебе! Люблю! | (2)