Мені й тепер ще сняться колискові,
Які співали губи чарівні,
Немов переливали мед любові
Зі свого серця в серденько мені.

Приспів:
Замало сказати, замало,
Що я Вас люблю,
Я Вас обожнюю, мамо,
Немов на Мадонну, молюсь!

Хіба в когось обличчя є миліше,
Ніж Ваше?! І хай квітне літ до ста.
Хіба у світі серце є добріше,
Ніж Ваше, моя мамо золота?!

Приспів.

Прийде пора, і принесуть онуків
Лелеки, що опустяться з небес.
І Ви візьмете їх, як скарб, на руки
І в їх очах впізнаєте себе.

Приспів.