Втікаєш від думок у світ широкий
І від чужих людей чекаєш втіх,
Коли надходить ніч - говориш з Богом,
В спині стирчить ножем ядучий сміх,
Ядучий сміх...

Втікаєш з відповіді у світ широкий
І на сухих вустах лишаєш сіль,
Бо жити на очах ти більш не хочеш,
Коли в душі на вік вселився біль...

Осліплені життя не бачать цього,
Знов промивають рот від бруду слів,
А на чужих очах блискали чорним
І біль не залиша на них слідів.

Ця не про кохання...
Ця пісня не про любов...
Ця пісня - знак питання:
Що в ваших венах?
Чи ртуть, чи кров?