Бий мене, вбий мене,
На шматки розріж мене,
Впрах мене зітри!
Та не знаю, де є.
Довбаний,
Світом тиражований,
Зміст життя людського

Ніби є, ніби гниє, ніби
Тисячі років
Тисячами пустот в очах!
Дивились, шукали, хотіли знайти.
Та ніби є, ніби неє,
Та ніби є, гниє!

Приспів:
Світ гниє!
З голови, як риба, та до ніг, як треба,
З часом перетворюючи тіло на лайно.
З голови, як риба, та до ніг, як треба.

Морок в очах і жах,
І безперервний біль.
Ти думаєш мало?
Ти сморід відчуй
Всі почуття, помираючи день за днем,
Лишається єдине, що наповнює мозок:
Ти вбиваєш мене, ти вбиваєш усіх

Крім себе, голос смерті: Є-є!
Наповнює мозок,
Лиш єдиний твій друг,
Не підкупний твій друг в голові,
Повідомить, що:
Світ гниє!
З голови, як риба, та до ніг, як треба,
З часом перетворюючи тіло на лайно.

Приспів

Я не дам займати лайном свої думки
Не вірю, що в світі є легкі шляхи,
Я не бачу виходу, де бачать його всі,
Не відчуваю радість, що надходить звідусіль.

Світ гниє!
З голови, як риба, та до ніг, як треба,
Світ гниє!
З часом перетворюючи тіло на лайно.