Посходилися мурові
Донжуани заводові
І давай хвалитись,
Хто і де дівчину мав.
Хто любов де мав велику,
Що го збила з пантелику,
Хто і де котріїй дівчині
Своє серце дав:
Один каже, що ві Львові,
Другий каже - у Франкові,
Третій каже - в Коломиї над усе!
Я мовчу і лиш всміхаюсь,
Бо я дуже вам признаюсь,
Де дівчина все на мене жде!

Приспів:
Я маю лялю в Монтреалю, |
Для неї серце моє б'є, |
Вона до мене усміх шле! |
Коли на серці сумно я знаю |
Що там на мене моя ляля жде! | (2)

І чи дорога вкрита квітами,
Чи тернями, чи рожами,
Чи небо вкрите туманом,
Чи хмарами, чи зорями,
Для мене тільки ти одна,
Ця дівчина закохана моя,
Дорога!

Приспів.