Із-за гаю місяць сходить,
Сяють зорі угорі,
Коло Світязя зійшлися
Всі волинські вечори.

Ми з тобою під вербою,
Наче весла при човні.
Є на світі слів немало,
Ти одне скажи мені.

Очерет нас не почує,
Спить зозуля на крилі.
Так, як я, ніхто ніколи
Не кохав ще на землі.

Із-за гаю місяць сходить,
Сяють зорі угорі,
Коло Світязя зійшлися
Всі волинські вечори.