Той човен відпливає вже до місяця,
Відпливає, відпливає...
Душу твою забирає, не має місця нам.
Відпливає, відпливає...

Поміж хмар, чіпляючись кормою,
Виринає, пропливає...
Білий парус розлучив нас із тобою,
Серце навпіл розділяє

Прийде ранок, зникне він в тумані
Розтане, розвіє...
Росою опаде на листя. Привид в небі...
У сни вирушає

Диво-човен
Тебе бачу я востаннє
Я не відав, що так скоро
Весна надіне сіре вбрання

Срібний човен,
В морі танеш ти сльозою.
Мила моя, я кохаю,
Днями марю я тобою