Заспівай, матусю, колискову.
Може, я в дитинство увійду.
Колосків послухаю розмову,
Нескінченну дзигу заведу.
Заспівай, матусю, хай відчую,
Що є серце більше, ніж моє.
Хай теплом промінчик поцілує
І гніздечко ластівка зів'є.

А... А...

Заспіваай! Так хочеться співати.
Та сама не знаю я всіх слів.
Їх згадати може тільки мати,
Що чекає дочок і синів.
Колискову мати заспівала,
І у двері стукали літа,
Бо вона її не забувала,
Бо проста мелодія свята.

А... А... А...