Коли ще вітер, не "тронув" єлівців
Блакитних сон, тобі я заспіваю свій шансон
Про те, що ти є сон, що ти є вітер,
Моя кохана, як сонце зійде,
Тобі я заспіваю про любов,
Про чисту і гарячу, наче кров,
Що сонце ллє у очі після ночі,
Нашої ночі...

І цей ранковий світ
Полине в ясну далечінь полів,
Де мерехтить топазами роса,
Де небеса співають про любов,
І цей "любві" шансон,
Який мов птах, летить за горизонт,
Тебе колише у тенетах сну,
Як мою весну, як єдину "лав" мою!

Моя єдина "лав", прокинься,
Бо вже день рясний настав
І дощ грибний накрив маленький став,
Що став для нас з тобою глибиною сну
Такою дивною, моя єдина,
Чекаючи на рух твоїх повік,
Я долі присягаюся на вік:
Тебе ніколи вже не полишати
І все співати

Про те, що ти є світ
Світлавий, світлий, лебедів політ,
Про те що ти, моя єдина "дрім"
Ти - туманів плин, ти - вогонь і лід,
"Май" світ, життю моєму край
Я дощ благаю, зупинись "донт'краейн"
І плаче небо, бо життя є сон,
І "любві" шансон, я тобі "пою"
"Май лав", моя єдина!