Ти мене надихаєш,
І чаруєш, і вабиш...
Ніжним подихом вітру
Про любов промовляєш
І цілуєш, цілуєш
Нагідок пелюстками,
Що їх сіяла доля
Між палкими серцями.

Дзвінко птахи щебечуть;
Прокидається ранок...
Посміхаєшся ніжно -
А навколо серпанок!
Як від сонця...

Ти мене спокушаєш,
Зводиш з розуму, п'яниш...
Так солодко зітхаєш
І мій розум дурманиш!
Я тебе обіймаю...
Ні - вино випиваю!
Все до дна - ні краплини
Його не проливаю.

Хвиль весняних кохання
Проросло і окрепло...
Пробудив ти бажання,
Від якого так тепло!
Як від сонця...