Ніхто не зможе знайти чи відшукати себе
У безкінечній безмежності простору, й ти
Лише один поміж тих, то повсякденно гребе
На тій галері знічев’я й без розуму, й ти
Не помічаєш людей, котрі на лавах сидять
Хоча ви всі у тій самій кабінці, і що
Ви залишаєте нам? Горять в очах янголят
Матики на вітці

Ти маєш свій талісман, я маю свій амулет
І що із того що віра воскресла, коли
Ніхто не вірить у нас, ми пливемо уперед
І що є сил налягаєм на весла, мовчи
І не розказуй мені які співати пісні
Це все одно, що свобода у клітці, для нас
Немає кращих ночей коли цвітуть уві сні
Матики на вітці

Погасли в небі зірки, одна вода навкруги
Нас не лякають акули ніякі, давно
Нам не потрібні вони усі свої ланцюги
Ми узяли та й пустили на якір, але
Якийсь невидимий знак нас кличе знов у моря
Та все одно хай там як відізвіться чи є
Тут ще хоч хтось окрім нас, удалині майорять
Матики на вітці