Сонце і місяць зійшлися у тобі одній,
Не спіши заходити, ще трохи зі мною постій
Там, де небо занурює власні кордони в моря,
Ледве-ледве горить наді мною вечірня зоря...

Приспів:
А у неї є ім'я
І цілком земне обличчя,
Так уважно слухав я,
Та вона мене не кличе...
Може й справді треба так,
Тільки я цього не знаю,
Може це від'ємний знак,
Але я її кохаю!..

Кожен день мимоволі гориш наді мною вночі,
Ну скажи хоч би слово, благаю тебе, не мовчи...
Так високо, до тебе ніколи мені не дістать
І від думки такої в самого німіють вуста...

Приспів.