Як ішов я з Дебречина додому,
Зайшла мені чорна кура дорогу.
Іди-іди, чорна кура, додому,
Не заважай, не заважай по дорозі нікому.

Як ішов я з Дебречина до Хусту,
Знайшов лем я вишиваную хустку.
Ой чи мила, чи немила ю шила,
Лем би она, лем би она вишиваною била.

Як ішли ми з Борцийова додому,
Про той вечір не розкажем нікому.
Так ня мила притискала до себе,
Чи любиш мя, чи візьмеш мя, бо я млію без тебе.