Знаєш, друже, річеньку ту,
Що з Христа струмочком біжить?
Знаєш, Хто всім радість дає,
Навчає прощати й любить?

Приспів:
Хоч мій гріх великий, тяжкий:
У гріхах я довго блукав,
Але став за сніг я біліш,
Як любов Христову прийняв

На хресті в терновім вінку
Наш Спаситель в муках вмирав:
Недаремно Кров Він пролив,
То за нас Він тяжко страждав.

Приспів.

Я у світі довго блукав,
Думав в людях правду знайти;
Лиш Господь мене пожалів,
Силу дав до Нього прийти.

Приспів.

В серці довго я не вагавсь,
Кликав Він, — я встав і пішов,
І велику радість душі
Я навіки в Ньому знайшов.

Приспів.

В думах я люблю уявлять
Річку, що з Голгофи біжить:
З гріхів обмиває вона,
І життя та радість дарить.

Приспів. (2)