На ставку понад водою
Дівча сльози ллє,
Зі ставка разом з бідою
Вона сльози п'є.
Забарився легінь милий, |
Вісточки не шле, |
Третій рік півні відпіли, |
А він все не йде. | (2)

Відзовися, мій миленький,
Я тебе молю,
Бо тебе лиш, мій рідненький,
Одного люблю!
Лиш до тебе серед ночі |
Подумки лечу, |
Лиш твої я чорні очі |
Бачити хочу! | (2)

Відізвався із-за Бугу
Козак молодий,
Він співав козацьку тугу,
Готувався в бій.
За свободу, за родину, |
За усіх за нас, |
І за неньку Україну, |
І за кращий час! | (2)

Зачекай на мене, мила,
Я у бій іду,
Зупинити треба силу,
Що несе біду.
Вже тремтять ворожі лави |
Й їхні королі, |
Порубаєм їх без слави |
На своїй землі! | (2)

Переможу й вернуся
Я у рідний дім,
І на тобі одружуся
Опісля сватів.
І для щастя у родині
Діток заведем,
І на вільній Україні
Славно заживем!
Та для щастя у родині
Діток заведем,
І на вільній Україні
Славно заживем!