Гомонять діброви листям восени:
Чом коротшими стають осінні дні?
Сонця промені не гріють,
І чомусь ми всі жовтієм,
І у вирій відлітають журавлі?..

На вікні зітхають кішки восени:
Де ви, де ви,
Жаркі-теплі літні дні?
І чому промінчик сонця
Заглядає у віконце,
Та теплом своїм
Не може нас зігріть?..

А ведмідь іде в барлогу восени:
Буду спати я до самої весни!
Ну, а білочки - невтомні,
Дупла їх запасів повні -
Стійко в лісі зимуватимуть вони.

Гомонять діброви листям,
На вікні зітхають кішки,
А ведмідь іде в барлогу
Восени... Восени...