Перецвів барвінок наш хрещатий,
В жовтім листі осінь шелестить.
Як тобі не хочеться прощатись!
Як тобі не хочеться іти!
То неправда, що тобі байдуже,
То неправда – добре знаєш ти.
Мій коханий, мій єдиний друже,
Що не так – пробач мені, прости.

Приспів:
Ти – моє терпке пісенне диво,
Від якого обрій занімів.
Небагато ми стежок сходили,
І у тому винні ми самі.

Не спіши з рамен знімати руки
І терпке вино не розливай.
Знаю, за півроку од розлуки
Ще не всі промовлено слова.

Приспів.