Пробач мені, що для твоєї долі
Не принесла жаданого тепла.
І наші очі ніби захололі,
Душа немов дощами протекла.
Проба мені, що я не та, не звідти,
Звідкіль чекав ти на любов свою.
І не цвітуть рожеві наші квіти,
Які колись посіяли в гаю.

Приспів:
Те, що прожито, пережито,
До серця пам'яттю пришито -
Не забувається таки.
Підемо ми у різні боки
І, може, там знайдемо спокій,
А може, може, навпаки.

Пробач мені, що не діждався дива,
Яке, напевно, кожен довго жде.
Мабуть, із іншою ти б став щасливим,
Але зі мною - де те щастя? Де?
Пробач мені, що ми з тобою різні,
Інакше бачим радість і біду.
Пробач мені, що, може, і запізно,
Але я йду, з твоєї долі йду.

Приспів.