Я стер усю шкіру з рук,
Об стіни свого отруєного міста.
В цьому винне тільки ти, моє серце.
Ти б’єш все частіше. Ти хочеш не вмерти.
Навіщо вона? Викинь з голови це.
Її скляні очі завжди відкриті.
Так дивляться вони повз тебе чомусь.
Можливо знадобишся ти колись комусь.

Приспів:
Плач, плач, плач, моє серце.
Я дивлюсь у небо, а мені від цього гірше.
Плач, плач, плач, ляй свої сльози.
Тобі, на жаль, тільки куля допоможе. (весь куплет – 2)

Я заховав від усіх свої зап’ястя.
Мої артерії такі сині від щастя.
Серце все плаче чому, чому?
Його розірвало кілька місяців тому.
Всі думки його все прикуті до одного.
Воно вже давно звикло до болю.
Скільки я можу все це терпіти?
Може вирвати його, щоб перестало боліти?

Приспів