Cm Fm7-5
Там, де закінчилась осінь,
BСмуGток окутує шарфом вночі.
Я лиш один серед сотень,
Що загубили від дому ключі.

І не знайшовши дорогу,
Тихо поставили хрест на душі.
Ми не побачим порогу,
Дому, прийшовшому нам у вісні.

Приспів:
CmУ небіG втр[Gm/Gsus2]ачаються час і думки,
CmІ ми осGтуп[Gm/Gsus2]аємось знову.
CmПростіGть [Gm/Gsus2]нам, благаєм, усі помилки,
CmТак хоGчет[Gm/Gsus2]ься жити у світі новому.

Там, де закінчився осені край,
Нас вітер холодний зупинить.
Ми ніби купка розсипаних стай,
Не розуміюча як вона чинить.

Разом з зимою тускніють ясні
Очі, втрачаючи мрії.
Та знаю існують мої десь ключі,
В дім, де чекають і вірять.

Приспів