Злітає сяйво над горами,
Вулкани міцно сплять і також бачать сни,
А люди тиснуться до крижаної брами
В очікуванні теплої весни...
Обов'язково прийде літо,
Хвилини щастя знищать небокрай,
Стаємо невагомими, як вітер,
Або тримайся міцно, або відлітай!

Після довгих ночей
Все ж таки ранок настає,
Готовий до доброї мети!
Глибинь очей
Нам нічого не зіпсує,
Принаймні будемо там, де ти!
Життя далі йде -
І хто знає, там буде,
Коли сонце з неба не впаде.
Вірю, що все одно де,
Доля нас усіх знайде!
Почуття крила не складе,
Прямуємо туди, куди вода веде!

Зближаючись поступово
До найвідоміших обізнаних планет,
Все не знайомо і не типово.
Як ніби чиє-то дихання
У потилицю жене...
Ми всі з'явилися навмисно,
Щоб зникнути одного разу
І з'явитись знов,
І поки спокій руку тисне -
Мовчання краще будь-яких розмов...

Приспів.