Як була я маленька,
Колихала мене ненька.
Ой дуб-дуба, дуба,
Дівчино моя люба.

А як стала підростати,
Стали хлопці колихати.
Ой дуб-дуба, дуба,
Дівчино моя люба.

Ой дуб-дуба, дуба, дуба,
Дівчино моя люба,
Набрехала на мене,
Що я ходив до тебе,
Фиги-миги дарував,
А витрішки продавав.

Попід тином біжить мати
Свою дочку переймати:
– Вернись, каже, чи не чуєш?
Куди ж це ти чимчикуєш?
– На вулицю, моя мати,
З парубками танцювати!

Танцювала, дріботіла,
Поки сама не схотіла,
Прокинулась – та й по хаті
Давай знову танцювати.
По базару ходила,
Черевички купила.

– Сюди, хлопці, всі до мене,
Чорні бровки у мене!
– Нехай тобі лихо з ними,
Нащо маниш ти нас ними?
– Коли б вас я не любила,
То до вас би не ходила!