Ой просив кум кумоньку на вечорниці.
– На яку ж то дниноньку? – На понеділок.
Ой хто ж то знає, хто ж то відає,
Хто такої дниноньки – понеділка – дочекає.

Ой просив кум кумоньку на вечорниці.
– На яку ж то дниноньку? – На вівторок.
– Ой хто ж то знає, хто ж то відає,
Хто такої дниноньки – понеділка і вівтірка – дочекає.

Ой просив кум кумоньку на вечорниці.
– На яку ж то дниноньку? – На середу.
– Ой хто ж то знає, хто ж то відає,
Хто такої дниноньки –
Понеділка і вівтірка, і середи – дочекає.

Ой просив кум кумоньку на вечорниці.
– На яку ж то дниноньку? – На четвер.
– Ой хто ж знає, хто ж відає,
Хто такої дниноньки –
Понеділка і вівтірка, і середи, і четверга – дочекає.

Ой просив кум кумоньку на вечорниці.
– На яку ж то дниноньку? – На п’ятницю.
– Ой хто ж знає, хто ж відає,
Хто такої дниноньки – понеділка і вівтірка,
І середи, і четверга, і п’ятниці – дочекає.

Ой просив кум кумоньку на вечорниці.
– На яку ж то дниноньку? – На суботу.
– Ой хто ж знає, хто ж відає,
Хто такої дниноньки –
Понеділка і вівтірка, і середи, і четверга,
І п’ятниці, і суботи – дочекає.

Ой просив кум кумоньку на вечорниці.
– На яку ж то дниноньку? – На неділю.
– Ой хто ж знає, хто ж відає,
Хто такої дниноньки – понеділка і вівтірка,
І середи, і четверга, і п’ятниці, і суботи,
І неділі – дочекає.