Ой із горба на долину поволеньки зійду,
Спечи, спечи, душко, книшик, ввечер до те прийду.

Ой іспечи та же й спечи та й постав на комин,
Може я си привезуси ізпізна голоден.

Любка спекла, злагодила для мене по-люцки,
А я скочив до другої на печені клюцки.

А я скочив до третьої, там сама натина,
Ой я си не спам’ятав – ци се ніч, ци днина.

А я відти завернуси та й назад до неї,
А ця вже си нагнівала та й замкнула двері.

Ой прийшов я під віконце, у хатку си прошу,
Так ми банно за книшиком, трішки не голошу.

А я тобі настелила білі подушечки,
А ти пішов до другої на голі дощечки.