Косив Ванька (3) д’спілу гречку,
А Маруся д’льон брала.
А Маруся (3) д’льон брала,
На Івана д’моргала:

– Покинь Ванька (3) д’косить гречку,
Йди до мене д’льонку брати.
Йди до мене (3) д’льонку брать,
Люблю з тобою розмовлять.

Кинув Ванька (3) д’косить гречку
І прийшов він льонку брать.
Узяв Ванька (3) д’льонку жменьку,
Взяв Марусю д’за рученьку.

Взяв Марусю (3) за рученьку
Повів її у долину.
Повів її (3) у долину,
Посадив він під калину.

Стій, калино, (3) не хились,
Ти, Маруся, не журись.
Вже й калина (3) похилилась,
А Маруся д’зажурилась.