Ой, гості мої, гості дорогенькі,
Я забила кабанця, виріс чималенький.
Дев'ять місяців його гарно годувала,
І запрошую усіх, щоб обмити сало.

Приспів:
Свіжиною пригощу, від усього серця,
Ще їм чарочки наллю "Українську з перцем".
Заспіваємо пісень наших, українських,
І забудем, що воно рохкало по-свинськи!

Як сало не з'їм, у очах темніє,
І ноги тремтять, усе тіло мліє.
Від сала душа зразу заспіває.
От йще кабанець по двору гуляє.

Приспів.

Ой, сало, сальце, гордість українця,
Наливаймо за це знову аж по вінця.
Україно моя, рідна наша ненька,
Як сала нема, то болить серденько.

Приспів.

Без сала не йдем сіять і орати,
Завжди косарям треба сало мати.
Хай лине в світах славонька про сало,
Бо і в космос його на орбіту брали.

Приспів.

Вот як, браття українці, не зловимо гави,
Як не будем сала їсти, не буде Держави.
Зо з чарзіллю, з часничком, із закуски хріном,
На здоров'я споживайте їжу України.
На здоров'я споживайте їжу України!