У саду у шахиншаха
Для закоханих сердець
Дивну пісню про кохання
Уночі читав співець.

Був і недруг там поетів.
Причаївся в темноті.
А слова лились, іскрились,
Наче зорі золоті:

"Я з кохання часто плачу.
В серці ти, одна лиш ти.
Вдалині когось побачу,
Зразу думаю: це ти..."

- А коли осла побачиш? -
Пролунало з темноти.
- І тоді, - співець отвітив, -
Я подумаю: то ти!