Жив собі роззява -
Ліві двері - справа.
Зранку він хутенько встав,
Піджака вдягати став:
Шусть руками в рукави -
З'ясувалось, то штани.
Отакий роззява -
Ліві двері - справа!

Вбрав сорочку він.
Однак всі кричать йому: не так!
Одягнув пальто. Проте
Знов кричать йому: не те!
Отакий роззява -
Ліві двері - справа!

Поспішаючи в дорогу,
Рукавичку взув на ногу.
Ну, а замість капелюха
Натягнув відро на вуха!
Отакий роззява -
Ліві двері - справа!

Трамваєм тридцять третім
Він їхав на вокзал
І двері відчинивши,
До водія сказав:
"Шановний
Трам-тарам-пам-пам!
Я щось хотів сказати вам...
Я сів не в той...
Мені... а-яй! Трамзал негайно
На воквай!.."
Водій перелякався,
І на вокзал подався.
Отакий роззява -
Ліві двері - справа!

Ось біжить він до кав'ярні,
Щоб квитки купити гарні.
Далі - гляньте на роззяву -
Мчить купляти в касі... каву!
Отакий роззява -
Ліві двері - справа!

Вибіг він аж на перон.
Там - відчеплений вагон,
Пан роззява в нього вліз,
Сім валіз туди заніс,
Примостився під вікном,
Та й заснув солодким сном.
Зранку гульк!
"Егей! - гукає. -
Що зо станція?" - питає.
Чемний голос відповів:
- То є славне місто Львів!
Ще поспав.

Аж сходить сонце,
Знов поглянув у віконце.
Бачить - знов стоїть вокзал,
Здивувався і сказав:
- Що за місто?..
Це Болехів, Коломия чи Радехів?
Чемний голос відповів:
- То є славне місто Львів!

Ще собі поспав з годинку,
Знов поглянув на зупинку.
Бачить - знов якийсь вокзал,
Здивувався і сказав:
- Що за станція цікава -
Київ, Зміїв чи Полтава?
Чемний голос відповів:
- То є славне місто Львів!

Тут він крикнув:
"Що за жарти?!?
Жартувати так не варто!
Вчора я у Львові сів,
А приїхав знов у Львів?!"
Отакий роззява -
Ліві двері - справа!