На цвинтарі тихім небіжчики сплять,
Лиш вітер травою хитає.
Небіжчик Павло і небіжчик Василь
Тихесенько пісню співають.

Приспів:
О, Боже, який файний світ,
Як тяжко його покидати,
Там цідять горілку, там цідять вино,
І пивом дають запивати.

Десь рипнули двері, десь гримнув костур,
Відкрилася з краю могила.
Небіжчик Павло і небіжчик Василь
Вже випили пляшку чорнила.

Приспів.

Небіжка Варвара побігла в буфет
І взяла там хліба і сала.
Для кума Павла вона взяла вина,
Горілки Гаврилові взяла.

Приспів.

Як випили всі вони тії чари,
Ой, скільки ж то було там сміху:
Скелети гриміли, кричали, ревли -
Доходило навіть до гріху.

Приспів.

На ранок картина було ось яка:
Костур Василя поламався,
Гаврило Павла відтягнув від труни,
А сам із Варваров зостався.

Приспів.