E B7 C#m A
Жахастиків про Крюгера я на ніч надививсь
І страх в моїй уяві сильний запаливсь.
От сплю в своєму ліжечку, шкребеться щось в вікно,
І моє бідне серденько від страху завмерло.
Душа втекла у п'ятки, я дуже ся злякав,
І мало в штанці свої дещо не наклав.
Я в цьому переконаний - то Фредді Крюгер був,
Тому домашні капчики на ноги швидко взув.

Приспів:
І не лякаюсь відьом вже я,
Хоч і мокрії штани, то є всьо фігня,
Не боюсь я Крюгера!
Вовкулаків цілий рій фіранок в хаті моїй!

В кімнату, наче вітер, я кулею влетів
І за собою двері тапчаном завалив.
Серденько знову йокнуло, відчув я сильний шок,
До рук мені попався важкенький молоток.
Аж раптом у кімнаті задзеленькав телефон,
Колінка затремтіли, пройшов останній сон.
У трубці пролунав пропитий хриплий бас:
"Чекай на мене скоро, я йду уже до вас..."

Приспів.

Підходжу я до дверей, за ними темнота,
На першому поверсі скрипли двері у ліфта,
Чиїсь почулись кроки, дзеленькнув раз дзвінок,
Рука моя нервово стиснула молоток,
Зі всьої сили вдарив, поцілив у висок.
На ґанок щось упало, запалив я сірника,
Внизу жахливо корчилась подруга моя.
Не треба було, мила, хрипіти в телефон,
Та ж ти чудово знаєш, що Крюгери кругом!

І не лякаюсь відьом вже я,
Хоч сухі тепер штани, то є всьо фігня,
Не боюсь я Крюгера!
Вовкулаків цілий рій фіранок в хаті моїй!