"Тікай, тікай, бо заріжу" –
Грабарівська полька спішна.
Польку люблять і шанують,
Всім селом її танцюють.

Полька гарна і весела
Полинула в міста й села,
Її люблять, її знають,
Скрізь танцюють і співають.

Грабарівська полька мила
До Крячківки долетіла.
Гриць коника покидає,
Чудо-польку витинає.

"Древо" польку підхопило,
Всім на радість, всім на диво.
І танцюють, і співають,
Серця людям звеселяють.

Танцювали, дріботіли,
Що аж курява летіла.
Вся Давидівка щоранку
Всіх запрошує до танку.

Польку "Горлиця" виводить,
Аж ходором село ходить.
Гриць дівчину пригортає,
А до іншої моргає.

Кличе "Заспів": "Добрі люде!
Чи ж без нас тут діло буде?"
В Сасинівці кращі пари,
В хлопців нові шаровари.

А хто в хаті забарився
Чи на печі опинився,
Без них будем танцювати
І не будем нудьгувати.

Ішла полька жито жати,
Та й забула серпа взяти.
Серп узяла, хліб забула,
Таки дома полька була.

Полька дівка гарна дуже.
На весілля гарбуз струже.
Гарбуз буде на весілля,
А зернята - на насіння.

Калиняни польку знають,
І танцюють, і співають.
Та громаду всю охочу
Запросить до танцю хочуть.

"Тікай, тікай, бо заріжу" –
Грабарівську польку спішну
Будем разом танцювати,
Край Пирятинський вітати!