B#m
Пацан із Салтівки, чий будинок згорів –
Bгілка метро, глибша за більшість морівG#m   
B#m B
Ліхтарик у кишені, підземки переповнене нутро.
ГоспоG#mдь із тобою ночує на станції метро. Fm  
BДівчинка з ліцею, що прибилася з Нових Домів.C 
G#m B#m
Ніхто не зумів тобі сказати, і я теж не зумів.
BНіхто не пояснив чому вигорає цей квартаCл.
Але сG#mерце твоє дитяче міцніше за метал.Fm  

Приспів:
B C B#m
Злі і веселі діти харківських підвалів.
B C B#m
Діти, що живуть у глибинах метрополітену.
B G#m B#m
Світ, який усе це бачив – посивів і постарів.
Але лG#mюбов - це робота й нам робити цю роботу щоденну.Fm  

Другий куплет:

Хай буде тихо, хай місто накриє крилом.
Місто заступиться, місто поділиться теплом.
Наллє тобі з термосу гарячого чаю свого.
Ти теж, коли виростеш, зможеш зігріти його.
Дивне знання - розрізняти виходи гармат.
Мамчина мобілка, братів старий каремат.
Цей метрополітен, який тобі надію дає.
Десь глибоко на станції б'ється серце твоє.