0
0

Марат Жадан і Собаки

Приспів:
    FМарат помер уві сні

На початку березня, навесні
    DmКоли танцюють сніги

І ріки лишають свої береги
    Як Amдіти лишають батьківські доми
    GПісля тяжкої зими

Програш: F Dm Am G F

FМарат тренувався на «Спартаку»

Мав техніку вивірену і тривку
AmЗ тренованим тілом і серйозним лицем
CБув, мабуть, справді найкращим бійцем
FВ свої роки в напівсередній вазі
Мав наколку з Фіделем на лівій нозіAm   C 

FІмам говорив, стоячи над ним

Пророк, — говорив він, — не був сумним
AmВін вірив, що зло вижирає злo
CБуде так, як буде. Завжди так і було
FХай Марату згадають про кожну з провин
Пророк і дбає завжди про таких, як він.Am   C 

Приспів:
    FМарат помер уві сні

На початку березня, навесні
    DmКоли танцюють сніги

І ріки лишають свої береги
    Як Amдіти лишають батьківські доми
    GПісля тяжкої зими

Програш: F Dm Am G

FМаратова мама мовчала в кутку

Маратів брат читав молитву гірку
AmІмам говорив, сонце сходить будь-де
CІ все, що зникає, ще колись зійде!
«FНіщо не зникає, — відповів йому брат
Я битимусь з тими, з ким бився Марат»Am   C 

FЯ знаю напевне, чому він помер

Щоранку він бився проти химер
AmЩодня він збивав у кров кулаки
CАж доки над ним не згасали зірки
FНе всі заступають за цю межу
Всі наші знають, про що я кажу Am   C 

FЯк може зникнути те, що є?

Для чого пророк нам усе це дає?
AmНасправді зникнути може хіба що страх
CВсе інше є в нас — молодших братах!
FЯкі розбивають собі серця
Вдень і вночі стоячи до кінця Am   C 

Приспів:
    FМарат помер уві сні

На початку березня, навесні
    DmКоли танцюють сніги

І ріки лишають свої береги
    Як Amдіти лишають батьківські доми
    GПісля тяжкої зими

    FМарат помер уві сні

На початку березня, навесні
    DmКоли танцюють сніги

І ріки лишають свої береги
    Як Amдіти лишають батьківські доми
    GПісля тяжкої зими

Програш: Am
F Dm Am G x2
F

Фінал:
N.C.
Брат відійшов убік
Він був молодший на рік
Марата вважав головним
Тримався ним, всюди ходив за ним
Тепер ось мовчав, відійшовши нараз
І стримував сльози, певно соромлячись нас

N.C.
Коли виносили тіло, почався сніг
Він падав із темних небес до ніг
Імам ішов попереду, наче мара
Весна на цвинтарі — не найкраща пора
Жінки починали плакати, а чоловіки
Відчували, як тихо згасають зірки



Оцінити цей розбір
Внески:
Дмитро
Дмитро
anonim